Мітоміцин С, часто так само Мітоміцин називається, застосовується як цитотоксичний антибіотик.Він належить до групи мітоміцинів і є єдиним затвердженим хіміотерапевтичним засобом цієї групи.
Що таке Мітоміцин С?
Антибіотик мітоміцин був виділений із Streptomyces caespitosus у 1958 році та ефективний проти деяких вірусів та грампозитивних бактерій. Зараз він використовується лише як цитостатичний засіб при лікуванні різних карцином і в профілактиці раку сечового міхура.
Мітоміцин С вводять внутрішньовенно або внутрішньовенно (в сечовий міхур). Діюча речовина пригнічує ріст або поділ пухлинних клітин.
Мітоміцин - синьо-фіолетовий кристалічний порошок, який використовується для приготування розчину для ін’єкцій або інфузій. Випускається в Німеччині у вигляді монопрепаратів під торговими назвами Amétycine®, Mitem®, Mito-medac® або Urocin®. Різні генеричні препарати Мітоміцин також доступні в Німеччині та Австрії.
Фармакологічна дія на організм і органи
Мітоміцин С належить як до антибіотиків, так і до групи цитостатиків. Після метаболізації діюча речовина надає дію, що знищує клітини. Тут створюється фактична діюча речовина. Після ферментативної активації синтез ДНК гальмується, при цьому мітоцимін вбудовується між двома ланцюгами ДНК. Як результат, вони міцно з'єднані між собою, і ланцюги ДНК вже не можна розділяти. Цей процес запобігає розмноженню пухлинних клітин.
Його вводять внутрішньовенно. Потім висока концентрація мітоміцину С може бути виявлена в серці, нирках, легенях, м’язах, жовчному міхурі, мові та сечі. Однак речовина швидко інактивується ферментами в печінці, селезінці, серці та нирках.
Мітоміцин виводиться головним чином через нирки. При застосуванні мітоміцину в інтравезикальній хіміотерапії ефективність може бути оптимізована шляхом сечовипускання.
Медичне застосування та використання для лікування та профілактики
Мітоміцин С може застосовуватися різними способами при лікуванні раку. Його застосовують, серед іншого, при лікуванні раку сечового міхура, раку молочної залози, раку товстої та прямої кишки, раку клітин печінки, раку шийки матки, раку стравоходу, раку голови та шиї, раку підшлункової залози, раку шлунка, раку бронхів, а також при остеосаркомі (злоякісні пухлини кісток) та раку крові (лейкемії) . Мітоміцин С застосовується також при гіпертермічній внутрішньочеревній хіміотерапії (HIPEC, лікування ураження пухлиною очеревини).
Мітоміцин не можна застосовувати при підвищеній чутливості до діючої речовини, якщо у вас є схильність до кровотечі, якщо кістковий мозок порушений, якщо у вас поганий загальний стан, якщо у вас запалення сечового міхура (якщо його потрібно використовувати в сечовому міхурі) і якщо пошкоджені нирки, легені та печінка.
Терапію потрібно негайно припинити, якщо розвиваються скарги на легені, які не пов'язані з основним захворюванням. Лікування також слід припинити у разі анемії та порушення роботи нирок.
Жінки статевозрілого віку повинні вживати заходів щодо запобігання вагітності протягом та протягом 6 місяців після лікування мітоміцином С. Через доведений розвиток деформацій у ненародженої дитини мітоміцин також не слід застосовувати під час вагітності та годування груддю.
Ви можете знайти свої ліки тут
➔ Ліки для розслаблення та зміцнення нервівРизики та побічні ефекти
Прийом мітоміцину С також може викликати побічні ефекти. Вони можуть, але не повинні відбуватися. Кожен по-різному реагує на ліки, саме тому можливі побічні ефекти можна диференціювати залежно від типу частоти.
Найбільш поширені побічні ефекти при застосуванні мітоміцину С включають нудоту та блювоту, а також порушення роботи кісткового мозку, пов’язане з нестачею тромбоцитів та лейкоцитів.
Поширені побічні ефекти - кашель, задишка, задишка, пневмонія, місцева або алергічна висип, почервоніння долонь кистей і стоп, контактний дерматит, збільшення креатиніну в крові, дисфункція нирок або захворювання фільтр-клітин у нирці.
Коли мітоміцин застосовується в сечовому міхурі, цистит, проблеми з сечовипусканням, дуже часте сечовипускання, необхідність сечовипускання вночі та місцеве подразнення стінки сечового міхура можуть бути побічними ефектами. Ін'єкція в тканини також може спричинити запалення клітин або загибель тканин.
Випадання волосся, запалення слизових оболонок і слизової ротової порожнини, лихоманка або навіть діарея - це періодичні побічні ефекти мітоміцину.
Рідкісні до дуже рідкісні побічні ефекти включають підвищення рівня ферментів у крові, порушення функції печінки, втрату апетиту, жовтяницю, анемію, отруєння кров’ю, легеневу гіпертензію, слабкість серцевого м’яза, важкі алергічні реакції або навіть загибель тканини сечового міхура при використанні в сечовому міхурі.
Якщо одночасно приймати інші лікарські засоби або речовини, вплив мітоміцину може змінитися. Якщо речовини, що пошкоджують кістковий мозок, приймаються одночасно, негативні наслідки доповнюють один одного. Якщо мітоміцин приймають у поєднанні з цитостатиками вінка (наприклад, вінкристином) або антибіотиком блеоміцином, шкідливий вплив мітоміцину на легені посилюється.
Не слід проводити вакцинацію живими вакцинами через ослаблену імунну систему під час прийому мітоміцину С, інакше можуть статися інфекції. Мітоміцин також може зробити адріаміцин більш шкідливим для серця.
Мітіоміцин С може призначати лише лікарі, які мають досвід терапії раку. Ін’єкція призначена лише в судини, вона не повинна потрапляти в навколишні тканини. Якщо нудота і блювота виникають через вживання мітоміцину, це може змінити здатність реагувати. Керування автомобілем або керування машинами потім стає небезпекою.
Реактивність обмежена, навіть якщо алкоголь вживається одночасно. Якщо у пацієнтів спостерігаються побічні ефекти, які тут не перелічені, слід негайно звернутися до лікаря.
