Поверхнева скронева артерія

В Поверхнева скронева артерія (німецькою мовою: поверхнева скронева артерія) - остання верхня область зовнішньої сонної артерії у людини, так звана зовнішня сонна артерія. Поверхнева скронева артерія постачає кров у верхню половину голови і поширюється від вуха до скроні. Поверхнева скронева артерія - це місце, де зазвичай вимірюють пульс в області виличної кістки.

Що таке поверхнева скронева артерія?

Поверхнева скронева артерія утворює верхню область зовнішньої сонної артерії (лат .: arteria carotis externa). Його німецька назва - поверхнева скронева артерія. Він несе кров і поживні речовини до верхньої половини голови. Таким чином, він безпосередньо сприяє функціонуванню та працездатності мозку.

Поверхнева скронева артерія бічно супроводжується поверхневою скроневою веною (Vena temporalis superficialis) та вушно-скроневим нервом (Nervus auriculotemporalis). Разом вони утворюють один з найважливіших комплексів в організмі людини. Починаючи з поверхневої скроневої артерії, мігрують численні інші нервові, кров і венозні тракти.

Для практичної медицини поверхнева скронева артерія є важливим показником для визначення життєвих функцій пацієнта. Тому що вена використовується для вимірювання пульсу в області шиї. З цією метою пульс відбирають над вилицевою кісткою. У разі скроневого артеріїту (запалення зовнішньої сонної артерії) поверхнева скронева артерія може відчуватися як потовщений канатик.

Анатомія та структура

Гілка сонної артерії, яка називається поверхневою скроневою артерією, зазвичай менша, ніж друга основна частина вени (верхньощелепна артерія).

Поверхнева скронева артерія починається в тканини привушної залози (лат. Glandula parotis). Перші гілки починаються одразу за нижньощелепними черепними відділами, відрізком кістки в суглобовому відростку нижньої щелепи. Звідти вена продовжується в область зовнішньої сонної артерії. Незабаром після цього доходить до стику з зигоматичним відростком, відрізком кістки вилицької кістки. Ця зона стику покрита дрібними шкірними м’язами тіла, які відкриваються в області вушних м’язів (так звані auricularis anterior м’язи).

Весь шлях поверхневої скроневої артерії супроводжується поверхневою скроневою веною (поверхнева скронева артерія) та вушним скроневим нервом (nervus auriculotemporalis). Наступні додаткові гілки простягаються від поверхневої скроневої вени:

• Поперечна лицьова артерія (лат. Arteria transversa faciei). Він проходить своїм ходом нижче скулової арки. Його робота полягає в постачанні привушної залози, шкірі обличчя та м’язі м'язів (лат .: Musculus masseter).
• Середня скронева артерія (лат. Arteria temporalis media). Артерія, мета якої - постачання скроневої мускулатури (лат.: Temporalis м’яз).
• Так звана вилична орбітальна гілка (лат .: Ramus zygomaticoorbitalis), яка постачає повіки та м'яз очного кільця (лат. Musculus orbicularis oculi).
• Передні гілки вуха (лат. Rami auriculares anteriores). Вони є найважливішими постачальниками зовнішнього слухового каналу та вушної раковини.
• Лобова гілка (лат. Ramus frontalis). Це одна з двох кінцевих гілок в області чола.
• Вершинне навантаження (лат. Ramus parietalis), що забезпечує зону вершини артеріальною кров’ю та поживними речовинами.

Функція та завдання

У складі верхньощелепної артерії (сонна артерія) поверхнева скронева артерія виконує незамінні функції в області кровопостачання. Вони постачають всю область голови (включаючи всі органи, які там присутні) артеріальною кров’ю та поживними речовинами.

Без вени людина не може вижити.Оскільки поверхнева скронева артерія вже знаходиться в районі виличної кістки, вона дає змогу проводити велику провідність. Таким чином, він виконує завдання розгалуженої системи тонкого розподілу. Окремі частини голови постачаються окремими кровоносними судинами, що відгалужуються від поверхневої скроневої артерії. До них належать і. а.

• область корони, включаючи всю область лоба,
• повіки і м'яз очного кільця (orbicularis oculi м'яз),
• скроневий м'яз (Musculus temporalis),
• шкіра обличчя також
• м'язовий м'яз

Хвороби

Може виникати запалення поверхневої скроневої артерії, особливо у людей похилого віку. Це захворювання часто називають технічним терміном arteritis temporalis. Назви хвороби Хортона, черепний артеріїт і синдром Гортона також поширені.

Це запалення аорти несе 20-відсотковий ризик осліпнути. Тому що хвороба може призвести до значного недостачання зорових нервів. Однак тимчасовий артеріїт може добре впоратися за допомогою швидкої та ранньої терапії. Що стосується чоловіків, жінки в 2– 6 разів частіше мають гігантський клітинний артерит, ніж чоловіки. Хворі страждають від сильних головних болів, які в основному зосереджені в районі скроні. Діагноз ставиться за допомогою ультразвукового дослідження та зразків тканин.

Лікування проводиться різними препаратами кортизону. Зазвичай призначають дозу в одному міліграмі на кілограм маси тіла протягом перших чотирьох тижнів терапії (наприклад, 75 мг на 75 кг маси тіла). Ця доза постійно зменшується в процесі терапії. Як тільки симптоми з’являються, дозу коригують вгору.