Синдром Барретта

Велика кількість захворювань пов’язана з декількома симптомами, які узагальнені під терміном синдром. Одним із таких порушень здоров’я є т. Зв Синдром Барретта відповідно Стравохід Барретта.

Що таке синдром Барретта?

Травна система людини - це складна система, частина якої складається з надзвичайно чутливих типів тканини. Тому запальні процеси, що протікають у стравоході, не є рідкістю, як це буває при синдромі Барретта.

Синдром Барретта - це порушення здоров’я, яке виникає як наслідок так званої рефлюксної хвороби і трактується як одне з типових ускладнень. Не тільки жінки, але і чоловіки страждають від синдрому Баретта, який, як правило, є хронічним і тому може постійно рецидивувати.

Наукова назва синдрому Барретта була обрана після доктора Нормана Руперта Барретта.

причини

Синдром Барретта може розвинутися, коли є рефлюксна хвороба, яка пошкоджує ділянки тканин у верхньому відділі стравоходу.

Справжньою причиною синдрому Барретта є вплив шлункової кислоти, яка стікає назад зі шлунка в стравохід. При рефлюкс-хворобі або рефлюкс-езофагіті здорова ДНК клітин слизової оболонки настільки порушена, що утворюються виразки, які часто проходять ракоподібний перебіг.

Інші причини, що лежать в основі синдрому Барретта, включають астматичні захворювання, вагітність, психічні захворювання, різні негативні стресові фактори та окремі захворювання обміну речовин, такі як цукровий діабет. Існують також деякі лікарські засоби, які можуть сприяти синдрому Барретта.

Органічно обумовлені звуження на шлунковому виході також сприяють захворюванню. Роз'яснення того, які диференційовані причини пов'язані з синдромом Барретта детально, ще належить до медичних досліджень.

Ви можете знайти свої ліки тут

Симптоми, недуги та ознаки

Причинна печія - один із типових симптомів синдрому Барретта. Рефлюкс проявляється, крім усього іншого, відчуттям печіння в області стравоходу, зазвичай пов’язаного з відносно сильним відчуттям тиску або тепла в носоглотці, яке може випромінювати від верхньої частини живота до грудини. Крім того, відчувається тісність за грудиною.

Багато людей також страждають від нудоти та блювоти. Хрипота також може виникнути. Крім того, синдром Барретта може призвести до кашлю і відрижки в його перебігу. Типовою ознакою синдрому є густий голос, що особливо помітно в міру прогресування захворювання. Дихання та астма також є типовими ознаками.

У деяких пацієнтів також розвивається хронічний бронхіт. Синдром Барретта також може призвести до труднощів з ковтанням і, як результат, до зниження ваги. У постраждалих є примус очистити горло, що збільшує хрипоту і може викликати інші скарги, такі як роздратування і кровотеча.

Може розвинутися запалення стравоходу, яке проявляється сильною ангіною, слизовою до кров’янистої мокроти і утрудненим диханням. Виходячи із згаданих симптомів та скарг, синдром Баретта можна диференціювати від інших захворювань та чітко діагностувати.

Діагностика та перебіг

Перебіг синдрому Барретта характеризується зростанням аномальних клітинних структур. У цьому контексті можна говорити і про рак стравоходу, який спочатку може з’являтися через дискомфорт при ковтанні.

Синдром Барретта також проявляється через постійну печію і пізніше через хворобливі відхилення у верхній частині стравоходу. Біль в основному відчувається позаду грудини (грудної кістки) або верхньої частини спини. Постраждалі також страждають від зниження нормальної маси тіла і можуть їсти лише тонкі страви з великими труднощами.

Пацієнтам, здоров’я яких вже погіршено рефлюксною хворобою та зворотним потоком шлункової кислоти, слід приділяти особливу увагу цим симптомам, щоб вчасно усунути ризик раку.

Для діагностики синдрому Барретта важлива інформація про такі групи ризику, як постійне відрижка з кислим присмаком, блювота з кров’ю, чорний кал і труднощі при ковтанні. При синдромі Барретта вони розширюються складними медико-технічними обстеженнями, такими як ендоскопія стравоходу, так звана хромоендоскопічна ендоскопія з барвниками) та вузькосмугова візуальна ендоскопія із світлими променями синього та зеленого кольору). Біопсії оцінюються також при синдромі Баретта.

Ускладнення

Оскільки різні захворювання згруповані за синдромом Барретта, існують і різні ускладнення. У більшості випадків пацієнт відчує те, що відомо як печія. Печія може значно знизити якість життя.

Звичайний прийом їжі вже неможливий, і часто виникає сильне печіння в шлунку та стравоході відразу після їжі. Печія може також призвести до пухлин і виразок, які загрожують життю. Шлунок роздратований, і зазвичай не можна їсти кислу або солону їжу.

Це обмежує повсякденне життя пацієнта, що часто призводить до соціальних труднощів, якщо уникати певних подій. Не рідкість синдром Барретта викликає задишку або запалення в стравоході. Синдром Барретта ще більше посилюється при прийомі алкоголю.

Таким чином, лікування базується на повній відмові від алкоголю та інших нездорових продуктів та напоїв. Симптоми борються за допомогою медикаментів. Подальші ускладнення зазвичай не бувають. Більш серйозні випадки лікуються хірургічним шляхом. Хвороба рефлюксу також може призвести до обмежень у спортивній діяльності, так що виконувати її без болю вже неможливо.

Коли потрібно звертатися до лікаря?

При перших симптомах і симптомах синдрому Барретта слід звернутися до лікаря. Хвороба може мати дуже негативний вплив на здоров’я пацієнта і призвести до незворотного ураження або навіть раку.

З цієї причини люди повинні звернутися до лікаря, якщо печія є частою чи переважає рефлюкс. Також лікаря слід звернутися за порадою у разі постійного відрижки або кашлю. Не рідкість синдром Барретта асоціюється із запаленням стравоходу або задишкою.

Ці симптоми також вказують на синдром Барретта, і їх слід оглянути у лікаря, щоб уникнути подальших ускладнень. Утруднене ковтання або інші проблеми з прийомом їжі або рідини також можуть вказувати на цей синдром і його слід досліджувати.

Синдром Барретта також може призвести до темного стільця і ​​кривавого стільця. Перш за все, консультується з лікарем загальної практики при синдромі Барретта. Подальші обстеження або лікування потім проводить інтерніст або гастроентеролог. При гострих надзвичайних ситуаціях пацієнт також може безпосередньо звернутися до лікарні.

Лікарі та терапевти у вашому районі

Лікування та терапія

Лікування синдрому Барретта потрібно починати якомога швидше. Основами терапії є спеціальні втручання, зміна способу життя та постійний медичний контроль.

Ліки без рецепта призначаються для протидії печії. Якщо класичні симптоми синдрому Баретта все-таки виникають, призначаються фармацевтичні речовини, які потребують рецепту. Вони називаються H2-блокаторами і зазвичай приймаються протягом чотирьох-восьми тижнів. Це лікування повинно супроводжуватися зміною складу дієти.

Щоб гальмувати вироблення шлункової кислоти, нікотин та алкоголь слід зменшити. Сильно гостра, гостра їжа також провокує високий вміст шлункової кислоти.

Хірургічна процедура, відома як фундоплікація, може вдосконалити механізм замикання стравоходу, щоб шлункова кислота не могла потрапити в стравохід. У більшості оперованих випадків пацієнти все ще не можуть обійтися без ліків.

Прогноз та прогноз

Синдром Барретта розвивається у десяти відсотків усіх хворих на рефлюкс. Він зустрічається в чотири рази частіше у чоловіків, ніж у жінок через їх більше споживання тютюну та алкоголю.

Якщо не лікувати, постійне подразнення може спричинити утворення рубцевої тканини і звуження стравоходу. Якщо цей стан триває кілька років, також існує ризик того, що патологічні зміни слизової оболонки перетворяться в рак стравоходу. Чим вище підкладка Баррета в стравоході, тим вище ризик розвитку раку.

Щоб запобігти цьому розвитку, доцільно встановити діагностований синдром Барретта з ретельним наглядом у гастроентеролога. За допомогою ендоскопічних подальших обстежень він буде стежити за розвитком захворювання і, якщо необхідно, запропонує відповідні методи терапії.

В якості профілактики пацієнт повинен уникати алкоголю, нікотину та гострої та кислої їжі та їсти дієту, багату білком. Бажано зменшити зайву вагу і максимально уникати стресів. Для зниження шлункової кислоти лікар призначить такі препарати, як інгібітори протонної помпи або H2-блокатори. При регулярній медичній допомозі є хороші перспективи відносно безсимптомного життя з прогнозом, що пухлинне захворювання можна запобігти у більшості випадків.

Ви можете знайти свої ліки тут

профілактика

Існує мало доказів для профілактики синдрому Барретта. Вони багато в чому спрямовані на оптимізацію несприятливих зовнішніх факторів щодо складу їжі та уникання нікотину та алкоголю. Схуднення зайвої ваги також рекомендується в якості профілактики проти синдрому Барретта. Підвищене розташування верхньої частини тіла під час лежання також може запобігти шлунково-кислий рефлюкс та супутній синдром Барретта.

Догляд за ними

Синдром Барретта вимагає довічного медичного нагляду. Серед лікарів існує консенсус, що ендоскопічний контроль необхідний через рівні проміжки часу. Мета - встановити стан стравоходу. Ритм повинен особливо посилюватися, коли зразок тканини підтверджує передракову стадію. Це може запобігти ускладнення. Можливе гостре втручання через операцію.

Крім того, пацієнти повинні дотримуватися деяких повсякденних порад. Про це вас повідомить лікуючий лікар. Дотримання доцільно, оскільки лише тоді типові симптоми зникнуть. Основна увага приділяється збалансованому та здоровому харчуванню. Їжа та напої, які містять багато кислоти, вважаються шкідливими.

Навіть особливо гарячої їжі слід уникати, оскільки вони викликають роздратування. Півгодинна прогулянка рекомендується після кожного основного прийому їжі. Уражені люди повинні підтримувати свою нормальну вагу або зменшувати зайвий жир. Науково доведено, що алкоголь та нікотин викликають симптоми.

Носити надто тісний одяг так само шкідливо. У багатьох випадках це допомагає заспокоїтися вночі, щоб лежати з піднятою верхньою частиною тіла під час сну. Не рідкість лікарі також призначають препарати, що знижують вміст кислоти. Деякі з них доступні навіть без рецепта, і їх можна приймати за призначенням.

Ви можете зробити це самостійно

Якщо ви підозрюєте синдром Барретта, вам слід спочатку поговорити з лікарем. Разом з лікарем можна виробити ряд заходів самодопомоги, завдяки яким хворобу стравоходу часто можна перевернути.

Після встановлення діагнозу рекомендується зміна способу життя. Здорова і збалансована дієта - найефективніший засіб від синдрому. Крім того, травні прогулянки повинні бути вбудовані в розпорядок дня. Пацієнти з надмірною вагою повинні змінити це через фізичні вправи та зміну раціону.

Після діагностики стравоходу Барретта слід уникати розкішних продуктів, таких як алкоголь, нікотин або кава. Так само продукти і напої, які містять багато кислоти, особливо гострі або можуть подразнювати стравохід іншими способами. Детальний план харчування повинен бути розроблений у співпраці з відповідальним лікарем.

Для зменшення гострих симптомів постраждалі повинні спати вночі з піднятою верхньою частиною тіла. Пацієнти стравоходу Барретта також не повинні носити тісний одяг і завжди тримати теплі шиї, щоб уникнути ускладнень від застуди. Подальші поради щодо лікування синдрому Баретта можна знайти в інформаційних брошурах та в дискусіях з іншими страждаючими.