Метоклопрамід

Метоклопрамід (MCP) є препаратом, який діє на шлунково-кишковий тракт. Метоклопрамід зменшує нудоту та блювоту та збільшує шлункову діяльність. Випускається в різних формах, таких як таблетки, краплі або супозиторії.

Що таке метоклопрамід?

Метоклопрамід - препарат, що відпускається за рецептом, в основному застосовується при нудоті та блювоті.Через рідкісні, але серйозні побічні ефекти на опорно-руховий апарат, його не слід застосовувати більше 5 днів.

Метоклопрамід не слід застосовувати дітям до 2 років та пацієнтам з певними раніше існуючими станами (зокрема кишкова непрохідність, шлункові та кишкові кровотечі, епілепсія).

Фармакологічний ефект

Метоклопрамід належить до антагоністів дофаміну. Як ендогенна речовина-посланник, дофамін може викликати блювоту, зв’язуючись із місцями його зв’язування у блювотному центрі стовбура мозку.

Метоклопрамід перешкоджає зв'язуванню дофаміну до його зв’язуючого місця (рецептора). Це нейтралізує ефекти, опосередковані дофаміном. Рецептори дофаміну знаходяться в основному в мозку. Тут дофамін також опосередковує інші процеси, такі як контроль добровільних рухів. Деякі побічні ефекти метоклопраміду можна пояснити цим механізмом дії.

Інші місця зв’язування дофаміну знаходяться в шлунково-кишковому тракті, де він допомагає уповільнити травлення. Метоклопрамід також впливає на рецептори серотоніну, іншої ендогенної речовини-месенджера. Місця зв’язування серотоніну також розташовані в головному мозку, а також у шлунково-кишковому тракті. Тут метоклопрамід збільшує шлункову активність і скорочує час проходження їжі.

Крім того, метоклопрамід збільшує концентрацію певного статевого гормону - пролактину. Цей статевий гормон регулює, серед іншого, вироблення молока в молочній залозі. Метоклопрамід фільтрується з крові знову нирками, а потім виводиться з сечею. У випадку зниженої функції нирок (ниркова недостатність) тому слід звернути увагу на дозування.

Медичне застосування та використання

Метроклопрамід є препаратом за рецептом. Він надійно діє проти нудоти та блювоти. Відповідно, метоклопрамід застосовують при різних причинах нудоти:

при подорожі, мігрені, непереносимості наркотиків, травматичних травмах мозку та після операцій. Однак вплив на нудоту, викликану хіміотерапією та після хірургічного втручання, обмежений, через що тут також застосовуються інші препарати.

Метоклопрамід також використовується для поліпшення спорожнення шлунка. Метоклопрамід можна використовувати як опору при лікуванні дратівливого шлунка або печії. Цей ефект метоклопраміду застосовують також для прискорення початку дії інших лікарських засобів. З цієї причини метоклопрамід часто є компонентом препаратів від мігрені.

Ви можете знайти ліки тут

Ризики та побічні ефекти

Там Метоклопрамід діє на різноманітний рецептор, його побічні ефекти також складні. Іноді метоклопрамід викликає втому та запаморочення. Пацієнти іноді також виражають головні болі та порушення сну.

Побічні ефекти, які впливають на координацію рухів, зустрічаються рідше, але набагато серйозніші. Потім у пацієнтів спостерігаються тремор, м'язові спазми та мимовільні рухи. Особливо побоюються терпінні дискінезії, порушення руху, які виникають після тривалого вживання певних препаратів. Постраждалі люди постійно жують, мимоволі роблять обличчя і раптово сильно рухають руками і ногами, не бажаючи. Тардівні дискінезії, як правило, незворотні, це означає, що вони не стихають після припинення дії тригеру.

З цієї причини ЄМА, Європейське агентство з лікарських засобів, рекомендує ще більш критично переглядати використання метоклопраміду. Крім того, через ризик виникнення позбавленої дискінезії слід уникати застосування, тривалішого за 5 днів. Через підвищений рівень пролактину виділення молока може виникати і у невагітних жінок. Жінки також часто скаржаться на менструальні спазми. У чоловіків молочна залоза може збільшуватися. Якщо виникають побічні ефекти, слід негайно звернутися за консультацією до лікаря. У разі сильних побічних ефектів препарат слід негайно відмінити.

Метоклопрамід можна застосовувати дітям віком від 2 років. Застосування слід розглядати критично під час вагітності і взагалі не дозволяти їх годувати груддю. Метоклопрамід не слід застосовувати пацієнтам з певними існуючими станами. До них відносять непрохідність кишечника через непрохідність кишечника, кровотечі в шлунково-кишковому тракті (через виразки шлунка, пухлини тощо), епілепсію та депресію (при прийомі препаратів певної групи, так званих інгібіторів МАО).