Ламотриджин

Ламотриджин є протиепілептичним препаратом. В основному використовується для лікування епілепсії.

Що таке ламотриджин?

Ламотриджин - протиепілептичний засіб. В основному використовується для лікування епілепсії.

Антиепілептичний ламотриджин є одним з найважливіших активних компонентів при лікуванні епілептичних припадків. Крім того, він корисний для запобігання депресії.

Ламотриджин затверджений з 1993 року і може бути використаний віком від 12 років. Препарат був розроблений британською фармацевтичною компанією GlaxoSmithKline (GSK). У 90-х роках також було відомо, що ламотриджин можна використовувати для лікування депресії та депресії, так що препарат також все частіше застосовувався як антидепресант. У 2005 році ламотриджин також був запущений як загальний.

Фармакологічний ефект

Ламотриджин має широкий спектр дії. Препарат можна використовувати для лікування як простих осередкових епілептичних припадків, так і складних психомоторних припадків. Те ж саме стосується змішаних форм епілепсії.

Нейромедіатори мають центральне значення для нервової системи людини. Це спеціальні гігієнічні речовини, які гальмують або активують нервову систему.Вивільнення месенджерних речовин зазвичай відбувається через зовнішні обставини. Таким чином викликаються відповідні реакції організму на певні процеси, такі як відпочинок, стрес чи травма.

Якщо ж виникає захворювання нервової системи, це призводить до порушення рівноваги. Зазвичай збудження і гальмування нервової системи зменшуються травмами мозку або генетичною схильністю. Оскільки нервова система людини надто збуджена, це може призвести до епілептичних припадків.

Однак, використовуючи ламотриджин, можна знизити підвищену збудливість, блокуючи спеціальні іонні канали, такі як кальцієві або натрієві канали всередині нервових клітин, так що ризик нападу епілепсії також знижується.

Ще одним позитивним ефектом ламотриджину є профілактика депресії, яка пов’язана з маніакально-депресивними захворюваннями. Наприклад, ламотриджин має властивості, що підсилюють настрій, заспокоюють і розслаблюють м'язи. Больовий ефект при нервових болях також приписують діючій речовині. Це сповільнює передачу подразників на уражені нерви всередині спинного мозку.

Ламотриджин швидко і повністю всмоктується в кров в кишечнику людини. Засіб розгортається повний ефект через приблизно 2,5 години. Речовина розпадається в печінці, при цьому вона виводиться нирками.

Медичне застосування та використання

Ламотриджин в основному застосовується при епілепсії. Приблизно від 40 до 60 відсотків усіх епілептиків препарат забезпечує свободу від судом. Ламотриджин можна використовувати для лікування різних форм епілепсії. Синдром Леннокса-Гастаута, який виникає у дітей, також можна ефективно лікувати засобом. Ламотриджин також можна давати дітям віком від 2 до 11 років.

Інша сфера застосування - відмова від алкоголю за умови, що це проводиться в стаціонарі. Ламотриджин також важливий для запобігання депресії. Діюча речовина застосовується, коли лікування літієм не призводить до бажаного поліпшення. Наступними показаннями до прийому ламотриджину є хвороба Хантінгтона, хвороба Паркінсона, біль від мігрені та невралгія трійчастого нерва.

Ламотриджин зазвичай приймають перорально через таблетки. Крім того, доступні суспензії, які легше ковтати. У більшості випадків ламотригін приймають один раз на день, перед їжею або після неї. Завжди слід дотримуватися того ж часу доби. Найбільш підходяща доза відрізняється від пацієнта до пацієнта. Зазвичай терапію починають з 25 міліграмів ламотриджину на день, а поступово дозу збільшують до 100 до 200 міліграм.

Ризики та побічні ефекти

Застосування ламотриджину може викликати небажані побічні ефекти. До них, насамперед, відносяться головні болі, свербіж, шкірні висипання, які утворюють плями, проблеми із зором, запаморочення та посилене сексуальне збудження. Інші побічні ефекти - це втома, розлади сну, нервозність, нудота, блювота, діарея, тремор, невпевненість у русі, тики, атаксія, біль у спині, порушення руху, суглобові болі та агресивність. Існує підвищений ризик токсичного епідермального некролізу або синдрому Стівенса-Джонсона, особливо в перші кілька тижнів. Тривале лікування ламотригіном може призвести до втрати кісток (остеопороз).

Ламотриджин взагалі не слід приймати, якщо пацієнт має чутливу до діючої речовини, карбамазепіну або фенітоїну. Це ж стосується обмежень у роботі печінки та нирок. Також рекомендується обережність при прийомі ламотриджину під час вагітності, оскільки рівень фолієвої кислоти у вагітної знижується, що в свою чергу створює ризик нашкодити ненародженій дитині. Крім того, діюча речовина переходить у грудне молоко і може передаватися дитині під час годування груддю, тому реакції дитини необхідно ретельно контролювати. Ламотриджин не слід давати дітям молодше двох років. Застосування засобу від депресії підходить лише у віці від 18 років.

Оскільки ламотригін впливає на здатність людей реагувати, слід уникати активної участі в дорожньому русі. Те саме стосується роботи складних машин.

Можлива також взаємодія при прийомі ламотриджину. Це посилює дію та побічні ефекти антиепілептичного карбамазепіну. І навпаки, карбамазепін знижує позитивні ефекти ламотригіну. Крім того, слід уникати одночасного застосування препарату з іншими протиепілептичними препаратами, такими як фенобарбітал, примідон та фенітоїн.