Носкапін

Препарат Носкапін отримують з опієвого маку. Застосовується для зняття позивів до кашлю.

Що таке носкапін?

Лікарська речовина носкапін отримується з опієвого маку. Застосовується для зняття позивів до кашлю.

Носкапін - протикашльовий засіб. Це означає, що діюча речовина використовується для лікування кашлю. Алкалоїд носкапін отримують з опієвого маку (Papaver somniferum), який належить до сімейства макових (Papaveraceae) і з якого також може вироблятися опій.

Носкапін вже був відомий як екстракт опію французькому фармацевту та хіміку Антуану Бауме (1728-1804). У 1817 р. Його співвітчизник П'єр-Жан Робіке (1780-1840) вдався виділити діючу речовину від опію. З хімічної точки зору речовина є метокси-похідним алкалоїду гідрастину. У Німеччині носкапін пропонується як монопрепарат під назвою Capval®.

Фармакологічний ефект

Носкапін - одне з протикашльових препаратів, відоме також як засоби, що знижують кашель. Протипухлинні засоби мають здатність гальмувати кашльовий центр, який знаходиться в межах стовбура мозку. Це ж стосується чутливих рецепторів в легенях. Однак застосування протикашльових засобів, таких як носкапін, має сенс лише в тому випадку, якщо це сухий кашель без виділення слизу. Оскільки, пригнічуючи кашльовий центр, слиз не може закашлюватися, що в певних обставинах може погіршити інфекцію.

Носкапін працює лише периферично. Тканина надає бронхолітичну та дихальну дію. Однак оскільки носкапін не має знеболюючих властивостей, він не належить до групи опіатів. Крім того, ніяких ейфоричних ефектів не спрацьовує, щоб не було потенціалу до залежності.

Завдяки периферійним властивостям носкапін не може ні придушити дихання, ні мати заспокійливий ефект. Ще однією перевагою продукту є те, що побічні ефекти запору, які часто пов’язані із вживанням опіоїдів, не виникають.

Згідно з останніми дослідженнями, носкапін також має перевагу в інгібуванні ферменту CYP2C9, що означає, що засіб має протипухлинну дію.

Період напіввиведення носкапіну в плазмі становить від 2,6 до 4,5 годин. Це призводить до індивідуально змінної біодоступності, яка становить близько 30 відсотків.

Медичне застосування та використання

Носкапін використовується для лікування непродуктивного нічного дратівливого кашлю. Це означає кашель без мокротиння. Кашель не є самостійним захворюванням, але викликається певними причинами. Це може бути гострий або хронічний бронхіт, хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) або коклюш (коклюш). Іноді анатомічні зміни або пухлини також відповідають за розвиток сухого кашлю.

Носкапін також вважається корисним, якщо кашель викликає значні навантаження на серце та кровообіг. Сюди входить, наприклад, ризик того, що аневризма загрожує лопнутими через сильний кашель. Носкапін приймають перорально у формі таблеток, покритих оболонкою, або соком. Звичайна доза для дітей у віці від 6 до 12 років - це три таблетки з покриттям на день, тоді як діти старше 12 років та дорослі приймають по дві таблетки з покриттям тричі на день. Для малюків старше шести місяців та малюків до п'яти років існують інші лікарські форми, такі як сік або краплі, які підходять для них.

Таблетки, покриті носкапіном, зазвичай містять 25 міліграм носкапіну. У соку міститься 25 міліграм носкапіну в 5 грамах. У дорослих кашель досягається дозою від 50 до 100 міліграм носкапіну. Скільки часу потрібно приймати протикашльовий препарат, залежить від перебігу захворювання.

Оскільки носкапін підпадає за рецептом у Німеччині, препарат можна отримати в цій країні лише за умови пред'явлення рецепту в аптеці.

Ви можете знайти свої ліки тут

➔ Ліки проти кашлю та застуди

Ризики та побічні ефекти

Небажані побічні ефекти рідко спостерігаються при прийомі носкапіну. Найпоширеніші симптоми - сонливість і головний біль. У деяких випадках також може спостерігатися свербіж, шкірні реакції та запаморочення. Набряк Квінке виникає рідко в області обличчя та шиї, що помітно як набряк. Інші можливі побічні ефекти - це біль у верхній частині живота, задишка та відчуття пригніченості. Якщо доза носкапіну занадто висока, є ризик виникнення судом.

Необхідно уникати прийому носкапіну, якщо у пацієнта гіперчутливість до препарату. Це ж стосується алергії на компоненти протикашльового засобу, такі як метилгідроксибензоат. Прийом носкапіну не має сенсу, якщо є виражене утворення слизу. Це не дозволяє діючої речовини кашляти слизу. Носкапін не підходить дітям, молодшим за півроку.

Також слід утримуватися від прийому носкапіну протягом першого триместру вагітності. Можливий викидень через протикашльовий засіб однозначно не виключити. Однак під час грудного вигодовування немає сумнівів щодо прийому засобу, що супресує кашель, оскільки в грудне молоко потрапляють лише невеликі кількості, так що дитина не загрожує небезпекою.

Після прийому носкапіну пацієнт повинен утримуватися від керування автомобілями чи іншими автомобілями. Це ж стосується роботи складних машин або електричних інструментів, оскільки агент може негативно впливати на здатність реагувати.

Крім того, можливі взаємодії між носкапіном та іншими препаратами. Тому доцільно не застосовувати протикашльовий засіб разом із відхаркувальними препаратами, оскільки в іншому випадку існує ризик накопичення секреції. Спільне прийом з опіоїдами, снодійними, нейролептиками, антидепресантами, заспокійливими засобами та алкоголем також не корисний.